Шкільний етнографічний музей «Гладос»

Шкільний етнографічний музей було засновано в 1994 році. Біля витоків його заснування стояли директор Малобілозерської школи-інтернату «Дивосвіт» - Овсієнко Яніна Миколаївна, весь педагогічний колектив, здобувачі освіти та, звичайно ж, наші односельці. Музей створювався з метою відродження історії розвитку місцевого гончарства. Він розташований у приміщенні колишньої церковно-приходської школи (дата введення в експлуатацію приміщення 1905 рік).

Починаючи з 1997 року здобувачі освіти разом з педагогами і громадськістю села зерно до зерна збирали розгублені частки історичної долі керамічного промислу Білозерщини: описи технологічних прийомів роботи, секретів приготування глин, ангобів, полив, місцевих професійних особливостей та звичаїв. Випускники закладу освіти почали вивчати нові предмети: історія кераміки, ліплення, технологія художньої кераміки. Постійні творчі пошуки в освітній та мистецькій царині зробили свою добру справу - школа – інтернат «Дивосвіт» заслужено стала візитною карткою села, осередком виховання гармонійної особистості. Цьому слугували постійні спілкування з самобутніми народними гончарами, участь у національних виставках, фестивалях, симпозіумах, зльотах юних майстрів народних ремесел.Увесь цей час музей не припиняв своєї роботи і поступово поповнювався новими експонатами і отримав назву шкільний етнографічний музей «Гладос». А у квітні 2017 року йому присвоєно звання «Зразковий музей».

Мета діяльності музею полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження етнографічної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприянні відродженню і розбудові національної системи освіти, як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави.

     Основні завдання музею:

$1-залучення вихованців до активного вивчення історії рідного краю, етнографічних, історичних звичаїв і традицій українського народу;

$1-організація змістовного дозвілля, виховання дбайливого ставлення до культурно-історичної спадщини України;

$1-сприяння активізації пізнавальної діяльності здобувачів освіти, формування та удосконалення навиків пошуково-дослідницької роботи;

$1-виховання національно свідомого громадянина, патріота з активною громадянською позицією;

$1-формування у молоді соціального досвіду на прикладах історичного минулого України;

$1-вивчення, експонування та популяризація історико-культурних та природних надбань рідного краю засобами навчальної, виховної та просвітницької роботи;

$1-надання допомоги педагогічним колективам закладів освіти у впровадженні активних форм роботи з вихованцями;

$1-залучення молоді до формування, збереження та раціонального використання Музейного фонду України;

$1-проведення культурно-просвітницької роботи серед дітей та молоді, інших верств населення.

У 2006 році директор закладу Овсієнко Я.М. започаткувала проведення міжнародного мистецького пленеру «Дивосвіт», який мав своє продовження у наступні роки. Серед учасників Пленерів гончарі та керамісти з Польщі, Росії, Франції, Білорусії, різних регіонів України, а з 2013 року - Всеукраїнські керамічні фестивалі обдарованої молоді «КерамДиво». Учасники яких з великим задоволенням знайомляться з експозиціями етнографічного музею «Гладос».

Уроки історії рідного краю починаються з відвідування музею, де здобувачі освіти знайомляться з минулим с. Мала Білозерка, ремеслами, місцевими звичаями та традиціями.

Нині шкільний етнографічний музей «Гладос» є потужним засобом патріотичного виховання молоді, формування її творчих здібностей.

Залучення школярів до науково - дослідницької роботи на базі музею надає можливість удосконаленню навчально - виховного процесу, підвищенню якості шкільної освіти з таких дисциплін, як історія України, українська мова та література тощо.

Фонди музею складають речі, подаровані здобувачами освіти, їхніми батьками, учителями, односельчанами

Експозиції музею:

Гончарні вироби, кераміка.

Експозиційний розділ базується на матеріалах власного наукового дослідження «Нариси з історії села Мала Білозерка» В. Комова та матеріалах 2 і 3 томів «Усна історія Степової України. Запорізький край» в яких зібрані розповіді жителів с. Мала Білозерка про заснування села першопоселенцями із Чернігівської губернії, історію кустарного промислу художньої кераміки, розвиток гончарства та видатних місцевих гончарів: Кругляка С.П., Овдуна І.П., Кругляка А.К., Кругового М.М. кінця XVІІІ – початку XX століття У музеї представлені експонати не полив’яного посуду, покритого поливою з середини і розписаної кераміки зробленої на гончарному крузі.

Тут зібрані різноманітні вироби місцевих гончарів: черепиця, вази, форми для пасок, риночки, тарілі, сулії, маслобійки, глечики, молочники, кухлики, жбани, слоїки, миски, друшляки, макітри.

Покуть.

Експозиційний розділ базується на матеріалах спогадів мешканців села Мала Білозерка. Покуть - священне місце в українській селянській хаті , розміщений по діагоналі від печі. У покуті знаходяться цінні речі: ікона, прикрашена вишитим рушником , Біблія , свічки , стоїть ритуальний сніп жита - Дідух.

Сільськогосподарський реманент.

В експозиційному розділі представлений сільськогосподарський інвентар мешканців села кінця XVІІІ – початку XX століття: серпи , елемент дерев’яного плуга , ціп, коса , дерев’яні вила, конопляна мотузка , дерев’яне колесо , терези, підкови , металеві гирьки , коромисла , рогачі , пилка, крупорушка. Ці знаряддя виготовлялися раніше переважно з деревини, тому що залізо коштувало на той час дуже дорого.

Народна вишивка чи жіночий кут.

Мистецтво народу безпосередньо пов’язане з трудовою діяльністю людини і виготовленням речей, практично потрібних їй у господарстві та побуті. Жінка кінця XІX століття була берегинею роду і майже всі речі в оселі були зроблені її руками. У експозиційному розділі представлені чоловічі та жіночі сорочки вишиті рослинним та геометричним орнаментом. Серед інтер’єрних тканин у музеї представлена колекція рушників, простирадла, серветки, наволочки вишиті хрестиком та гладдю, килим, вишиті картини: «Хлопчик з песиком» та «Несе Галя воду».

Речі хатнього вжитку.

У експозиційному розділі представлені речі, які були у кожній селянській оселі кінця XVІІІ – початку XX століття. А саме: прядки, гребні для розчісування вовни, кочерга, рогачі , рублі для прасування білизни, качалка, дерев’яні лопати, дерев’яні маслобійки, дерев’яні ступки і товкачі для розтирання маку та часнику, дерев’яні ложки, чавунні праски, мале корито для замішування тіста, велике корито для прання білизни, скриня.

         Заходи музею. Напрямки дослідницької роботи музею.

Сьогодні рада музею організовує цікаві конференції з досліджень славних імен земляків, причетних до виготовлення старовинних керамічних виробів, шляхів розвитку сучасної кераміки. Зусиллями учнів та односельців в ньому зібрано унікальні колекції керамічних виробів, що зберегли в собі дух мистецьких традицій, розмаїття художньо–стильових особливостей майстрів, якими славилась Білозерська земля. Музей художньої кераміки гармонійно доповнюють експозиції з історії народної архітектури і побуту Білозерського краю, розміщені під відкритим небом. Родини місцевих жителів надають допомогу в організації роботи музею, проведенні творчих конкурсів, допомагають вчителям і їх вихованцям у здійсненні пошукової роботи.

   На базі музею представниками Ради музею проводяться виховні заходи до щорічних визначних дат і подій в Україні: День партизанської слави, День Гідності та Свободи «Україна – країна нескорених!», День пам’яті жертв голодомору «Запали свічку пам’яті», День збройних сил України «Ми козацького роду нащадки», День Соборності, День пам’яті Героїв Крут, День Пам’яті та примирення, День вишиванки, вшанування пам’яті учасників бойових дій на території інших держав (Афганістан), вшанування героїв Небесної Сотні, річниці з дня народження Лесі Українки та Тараса Шевченка.  

Музейні фонди неодноразово ставали в нагоді шкільному самодіяльному ансамблю пісні і танцю «Гладос», а також активно використовувались при проведенні Тижнів української мови та історії у закладі освіти та загальношкільних святах тощо.

     Музей має чіткий графік роботи і завжди відкритий для всіх, хто бажає ознайомитися з його експонатами, прослухати розповідь екскурсоводів, тому діти активно працюють у пошукових групах, беруть участь у проведенні реставраційних робіт, допомагають у впорядкуванні музейних експонатів, відкритті нових експозицій.

Робота шкільного етнографічного музею «Гладос» сприяє не тільки вдосконаленню навчально – виховного процесу, але й розвитку учнівського інтересу до пошукової, краєзнавчої, науково – дослідницької, художньо – естетичної роботи, формуванню в молоді розуміння нерозривного зв’язку минулого, сучасного і майбутнього, вихованню національно свідомих громадян української держави.

Комунальний заклад «Запорізький обласний центр туризму і краєзнавства, спорту та екскурсій учнівської молоді» ЗОР нагородив грамотою шкільний етнографічний музей « Гладос» за значні успіхи у вихованні молодого покоління на багатовікових традиціях народу України, відродження історичної пам’яті, формування національної самосвідомості та духовності учнівської молоді (2019р .).

     Шкільний етнографічний музей «Гладос» став центром виховної роботи, базою поглибленого вивчення історії рідного краю, свого села, відомих земляків, масового залучення здобувачів освіти до краєзнавчої та пошукової роботи.